відповідати — а/ю, а/єш, недок., відпові/сти/, і/м, іси/; мин. ч. відпові/в, віла/. віло/; мн. відповіли/; док. 1) неперех. Давати комусь відповідь на питання, звертання тощо. || Писати відповідь на лист. 2) перех. і без додатка. Розповідати вчителеві… … Український тлумачний словник
відповідати — [в ідпов іда/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
підповідати — Підповідати: Підря: Подря, підря: горище [16] горище для збереження сіна, сінник [19] підказувати [5;7] сінник (приміщення для зберігання сіна) [54] … Толковый украинский словарь
відповідати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підповідати — а/ю, а/єш, недок., зах. Підказувати … Український тлумачний словник
відповідати головом — Пр. бути під загрозою смерті … Словник лемківскої говірки
відповідальність — ності, ж. 1) Покладений на когось або взятий на себе обов язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. •• Адміністрати/вна відповіда/льність юридична відповідальність громадян і посадових осіб за здійснене ними… … Український тлумачний словник
повідати — I пов ідати див. повідати. II повід ати а/ю, а/єш і пові/дувати, ую, уєш, недок., пові/дати, аю, аєш і пові/сти, ві/м, віси/; мин. ч. пові/в, віла/, віло/; док., перех. 1) Розказувати, розповідати. || у знач. вставн. сл. Уживається для вказування … Український тлумачний словник
відповідання — я, с. Дія за знач. відповідати … Український тлумачний словник
відповісти — див. відповідати … Український тлумачний словник
